послівно
Смотреть что такое "послівно" в других словарях:
послівно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
послідовно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
послідовно-періодичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
гівно — а/, с. 1) Кал, послід, лайно. 2) Вживається як лайливе слово … Український тлумачний словник
бетеги — послід [IV] Бетеги (угор. beteg) незадовільно пояснене тому, що викладене багатозначним літературним «послід» без будь якої уточнюючої ремарки. Сумнівно, чи читач вибере для бетегів саме те значення, яке вони мають … Толковый украинский словарь
на — 1 (на50000) предл. I. С вин. п. 1.Употребляется при обозначении предмета, на поверхность которого направлено действие, движение с целью расположения, размещения кого л., чего л. на нем: платити... ѿ капи. и ѿ всѧкого вѣснаго товара. что кладѹть… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
вѥкъ — ВѤК|Ъ1 (вѥкъ1100), А с. 1. Бесконечная протяженность во времени, вечность: тогда раздрѣши г҃ь вѣкъ чл҃вка ра(д) и раздѣли ѥ на времена и лѣ(т) на м(с)ци и д҃ни и часы. да размышлѩѥть чл҃вкъ временъ премѣну МПр XIV, 36; вѣкъ бо ни времѩ е(с). ни… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
слово — а, с. 1) Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ( літер ) для… … Український тлумачний словник
быти — (>50000), ѤСМЬ, ѤСТЬ (в соч. с отрицанием не НѢСМЬ, НѢСТЬ); 3 л. мн. ч. СОУТЬ; 3 л. ед. ч. имперфекта БѦШЕ; 3 л. ед. ч. аориста БЫ и БѢ гл. I. Как самостоятельный гл. 1.Существовать; иметься: дъва разбо˫а ѥсте. ѥдинъ иже съвлачить съ оубогааго … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Ять — Буква кириллицы Ѣ Кириллица А Б В Г Ґ Д … Википедия
